Новини

Проведення підживлення озимих

Кількість атмосферних опадів восени була недостатньою, тому деякі посіви озимої пшениці увійшли в зиму у фазі «шильця»;

У початковій фазі кущення перебували лише нечисленні, посіяні у ранні строки поля. Запаси продуктивної вологи на посівах озимини у метровому шарі ґрунту коливалися від 120 до 160 мм, тоді як для реалізації генетичного потенціалу інтенсивних сортів та гібридів озимих культур вони мають становити 180—200 мм.

Основна частина доступної для рослин вологи (70%) була сконцентрована у верхньому — 0—60 см шарі ґрунту, тому, зважаючи на ймовірність весняних посух, досить важливо ефективно використати ці запаси.

За таких умов підвищується роль підживлення по мерзлоталому ґрунту — для забезпечення оптимального азотного живлення рослин відразу після поновлення їх вегетації, особливо на неудобрених з осені.

Для оцінки стану посівів та розробки стратегії їх підживлення навесні слід періодично проводити обстеження на полях із дещо зрідженими посівами та такими, що знаходяться у фазі «шильця», як уже зазначалося, слід обов’язково провести підживлення по мерзлоталому ґрунту.

Нинішнього року доза внесення азоту під час виконання цього агрозаходу має становити 2/3 запланованої на весну норми. Потреба проведення наступного прикореневого підживлення визначатиметься щільністю стояння рослин та наявністю у верхніх шарах ґрунту достатніх запасів продуктивної вологи.

На полях, де рослини добре перезимували і перебувають у задовільному стані, досить ефективним буде комбіноване підживлення, що складається з поверхневого по мерзлоталому ґрунту (2/3 запланованої норми) та прикореневого у фазу кущіння (1/3 від норми ). Для ранньовесняного підживлення краще використовувати аміачну селітру, ефективність якої на 15—20% вища, ніж карбаміду. У прикореневе підживлення можна рівноцінно вносити як аміачну селітру, так і карбамід.

Останнім часом значного поширення набуває застосовування рідких азотних добрив типу карбамідо-аміачної суміші (КАС), азот яких добре засвоюється рослинами. Залежно від співвідношення карбаміду та аміачної селітри КАС містить від 28 до 32% азоту. Рідка суміш має низку переваг перед твердими азотними добривами. При застосуванні КАС забезпечується повна механізація процесів транспортування, зберігання та внесення в ґрунт; скорочуються непродуктивні втрати азоту, пов’язані із звітрюванням в атмосферу та фільтрацією до ґрунтових вод, підвищується ефективність добрив за рахунок більш рівномірного внесення їх по полю. КАС легко комбінувати із засобами захисту рослин, регуляторами росту, мікроелементами тощо: за спільного їх внесення економічний ефект вищий завдяки скороченню затрат енергії і трудових ресурсів.

Рано навесні КАС застосовують у чистому вигляді без розбавлення водою за допомогою сільгоспавіації або обприскувачами, обладнаними дефлекторними форсунками, що забезпечують утворення крупнокрапельного розчину. Для роботи у вітряну погоду на обприскувачах можна використовувати спеціальні подовжені шлаги. У разі використання КАС марки 32 в день підживлення температура повітря повинна бути не нижчою за 0 оС, оскільки кристалізація розчину цього добрива відбувається вже при температурі -2 оС. У період від’ємних температур краще використовувати КАС марок 30 та 28 з температурою кристалізації -9 та -17 оС відповідно. За таких умов рослини активно не вегетують, тому можна застосовувати високі дози азоту — до 50—60 кг/га д. р.

У період відновлення вегетації та у фазу кущення, коли температура повітря не перевищує 10 оС, також допускається застосування КАС у чистому вигляді обприскувачами з дефлекторними форсунками в дозах 30—40 кг/га д. р. У наступні фази розвитку озимини КАС рекомендується застосовувати в бакових сумішах із засобами захисту рослин, регуляторами росту та мікроелементами, але форсунки крапельного типу треба замінити на дрібнодисперсні, доза внесення азоту має становити до 10 кг/га д. р. з нормою витрати робочого розчину не менше 200 л/га.

Для запобігання опіків на вегетативних органах рослин позакореневий обробіток посівів краще проводити за температури повітря не вищої від 20 оС або в нічні часи за умови відсутності роси. Доза азотних добрив у весняне підживлення визначається багатьма факторами (попередник, стан посівів, рівень основного удобрення), але насамперед — запасами мінерального азоту в шарі ґрунту 0—60 см (табл. 1). На неудобрених посівах після непарових попередників запаси мінерального азоту в шарі ґрунту 0—60 см знаходилися на низькому рівні — 50—70 кг/га, для нормального росту і розвитку рослин запаси азоту мають становити 130—150 кг/га. Тому переважна більшість посівів озимини навесні потребує додаткового азотного живлення. На неудобрених посівах після непарових попередників запаси мінерального азоту, як правило, знаходяться на низькому рівні (менш як 100 кг/га в шарі ґрунту 0—60 см), тому доза азоту в перше підживлення повинна становити 50—60 кг/га д. р.

Таблиця 1. Нормативні рівні забезпеченості озимих культур мінеральним азотом в 60-сантиметровому шарі ґрунту для визначення доз підживлення у фазу весняного кущення

Рівень забезпеченості рослин азотом

Вміст мінерального азоту

Доза застосування азоту, кг/га діючої речовини

мг/кг ґрунту

кг/га

Дуже низький

< 10

70

60

Низький

11—15

71—100

45

Середній

16—24

101—130

30

Підвищений

25—30

131—150

20

Високий

31—35

151—180

0

Дуже високий

> 35

> 180

0

Для одержання зерна озимої пшениці, що відповідає вимогам 1—2-го класу якості, потрібне оптимальне азотне живлення на початку вегетації та особливо в період, коли відбувається інтенсивний синтез білків у зернівці. Основне удобрення та ранньовесняне підживлення у більшості випадків недостатньо забезпечують рослини азотом для формування і наливу високобілкового зерна. З цією метою доцільно провести позакореневе підживлення рослин розчином карбаміду або КАС в дозах N15-N20. Доза азоту в позакореневе підживлення визначається станом рослин, зокрема вмістом валового азоту в верхніх листках, та рівнем основного і весняного удобрення (табл. 2). Сумарна доза азоту в ранньовесняне та позакореневе підживлення на неудобрених посівах озимини має становити не менш як 70—80 кг/га д. р., на фоні основного застосування помірних доз фосфорно-калійних добрив (P50-60K50-60) — 90—100 кг/га д. р., а при застосуванні підвищених доз фосфорно-калійних добрив (P80-90K80-90) — 110—120 кг/га д. р.

Таблиця 2. Нормативні рівні забезпечення озимини валовим азотом для визначення доз його застосування в позакореневе підживлення

Рівень забезпеченості рослин азотом

Валовий вміст азоту в листках, % на абсолютно суху речовину

Доза застосування азоту, кг/га діючої речовини

Дуже низький

< 1,7

0 (підживлювати недоцільно)

Низький

1,7—2,1

0 (підживлювати недоцільно)

Середній

2,2—2,7

30

Підвищений

2,8—3,0

20

Високий

3,1—3,5

0 (підживлювати недоцільно)

Дуже високий

> 3,5

0 (підживлювати недоцільно)

Проведення позакореневого підживлення на слаборозвинутих та недостатньо удобрених посівах озимої пшениці не рекомендується. Оптимальним строком для цього агрозаходу є період після закінчення фази цвітіння до початку фази молочної стиглості зерна. Без впровадження інтегрованої системи захисту рослин від хвороб, бур’янів та комплексу шкідників агрохімічні заходи, не дадуть очікуваних результатів.Сподіваємось на проведення відповідного підживлення й догляду за с.г.культурами й отримання вагомих результатів.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *